06.07.2011
Озеро
06.07.2011, 09:21
Доброго дня, шановна громадо. Гріх не написати кілька рядків після довгої перерви. Біля українського кордону можна знайти файне місце - Волинь, де омивають береги великі озера. Світязь, Люцимір, Луки тощо. Місце привабливе, поруч ліс. Але, спочатку - невеличке озерце Піщане у 2-х годинах від фінального пункту призначення. Невеличке, але привабливе, у якому пірс закінчується сходами, як у басейнах...
На наступний день світ був, та думаючи про від’їзд, зібрались, а тут почалося: ливеняка, град, що просто зовсім не весело було. Дощ тривав декілька годин поспіль, а так, як на дачі нема нормальної системи відводу води, трапилась невеличка повінь. На жаль, саму повінь я не знав, бо треба було воду відливати, але частину фейлу я все ж захопив. Повністю закриті, герметичні двері, через які вода спокійно пролилася на декілька метрів - це, таки, не приємно. Особливо прибирати воду, котрої вже зібралося декілька сотень літрів, враховуючи структуру ділянки.
Шарм та скромність, радість до забуття та смуток до втрати свідомості. Злість та Любов. Ненависть і відданість. Для кожного Університет імені Шевченко має свої риси. Для мене ж Шевченківський ВНЗ - особливий. Моя точка зору може не збігатися з думкою адміністрації сайту, і тим паче із думкою Ректора КНУ імені Тараса Шевченка.
Доброго дня, шановні читачі. Сьогодні мова піде про те, чому ж звичайний Челентано вартий уваги, а "мажорний та розкішний" Che Gold - ні. Сподіваюся, що мій гіркий досвід допоможе Вам зробити правильний вибір та переосмислити сенс буття у піцеріях